Покинута Прип’ять: чому в цьому місті ніхто не живе?

26 квітня 1986 року в Україні трапилася екологічна катастрофа, яка змінила історію цивілізації. Через вибух і горіння четвертого реактора в природу потрапили тонни ядерного палива й радіоактивних речовин. Багато радіоактивних елементів, які були викинуті в навколишнє середовище в день аварії, вже розклалися, а ось цезій, стронцій, плутоній, америцій і багато інших високоактивних елементів усе ще перебувають у воді, землі, рослинах, пилу та будинках. Вони мають різні періоди напіврозпаду – від 30 до 200 тисяч років.

Під час пожежі та ліквідації її наслідків загинуло декілька десятків людей, через опромінення в майбутньому – ще 4 тисячі. Але радіація вбиває не одразу, тому Чорнобильська катастрофа продовжує приносити «плоди» й до сьогодні. Встановити, скільком людям ця катастрофа скоротила життя, а у скількох – вкрала здоров’я, неможливо.

покинута Прип'ять

Втім, у 1986 році жителі Прип’яті, Чорнобиля та сіл у зоні ураження позбулися не лише здоров’я, а й своїх будинків. Коли стало ясно, що жити поруч із реактором вже не можна, було ухвалене рішення про евакуацію. Прип’ять спорожніла 27 числа.

Чому Прип’ять стала занедбаним містом?

Уже о 8-9 ранку 26 квітня в Прип’яті пішли чутки про те, що на ЧАЕС щось трапилося. Лікарів і міліцію підняли за тривогою, а працівники шкіл почали забивати вікна та мити територію. Очевидці згадують, що в місті раптово «зникло» телебачення, а вже опівдні вулицями проїхали БТРи. Офіційна інформація про катастрофу з’явилася тільки о 3 годині дня.

Вже наступної ночі до міста стягнули справжню «транспортну армію» – понад 360 вантажних авто, 1200 автобусів і два дизель-потяги. У другій половині наступного дня партійне керівництво ухвалило рішення про евакуацію. О 13.00 годині містян сповістили про те, що потрібно «виїхати на декілька днів», а вже за годину до місць збору людей почали подавати автобуси. Ось приблизна схема, як все відбувалося:

  • транспорт виїжджав з міста колонами по 20 автобусів і вантажівок з інтервалом у десять хвилин;
  • люди були змушені кинути абсолютно всі свої особисті речі та навіть домашніх тварин;
  • більшість прип’ятчан не знали масштабів катастрофи та сподівалися повернутися у свої будинки за кілька днів;
  • уже 2 травня було ухвалено рішення про евакуацію людей з усіх інших міст і сіл Зони.

Долі переселенців склалися по-різному. Історії тих, кому довелося побачити катастрофу своїми очима, описані в численних книгах і документальних фільмах. Скандали з видачею житла, важкі хвороби, вимушені аборти, страх і забобони знайомих – багатьом з прип’ятчан і жителів Чорнобиля довелося нелегко.

Відтоді минуло 36 років. Сьогодні Чорнобильська Зона зберігає найцінніше, що людина може передати своїм нащадкам – пам’ять. Можливо, одного разу послання, залишене Зоною, врятує життя всьому людству.

Екскурсія в Чорнобиль – це дуже незвичайна пригода. Смуток, біль, співпереживання, досвід причетності, гострі відчуття, захоплення, здивування… І поклоніння перед величчю природи, яка стирає своєю рукою сліди людини так стрімко, що здається ніби ось-ось – і спорожнілі міста зникнуть назавжди. Приїжджайте, і ви отримаєте унікальний досвід і враження, які залишаться з вами на все життя.