Зона відчуження в Чорнобилі зовсім не обмежується географією міста. До її складу входять близько 2600 км2 навколо реактора 4-го енергоблоку. Вона займає не тільки частину території України, а й поширюється до кордонів Білорусі. Фон іонізуючого випромінювання по всій території неоднорідний, місцями він наближається до норми, а ближче до джерел радіації показники можуть зашкалювати в кілька сотень разів.
Головна небезпека наслідків аварії – невидимість і невідчутність випромінювання. Тому під час екскурсій в Чорнобилі слід чітко дотримуватися маршруту, не відхиляючись від стежки. Особливо небезпечними можуть бути предмети побуту, які залишилися після евакуації місцевого населення, тому категорично заборонено забирати з собою що-небудь із зони відчуження.
Іонізуюче випромінювання є добре вивченим фізичним явищем, яке не тільки веде до руйнувань і променевої хвороби, але і служить на благо людства. У малих дозах його еквівалентна доза не перевищує 20-50 мкЗв (мікрозіверта). При цьому деякі дослідники відзначають, що в тканинах людського організму за все життя може накопичуватися до 700 мкЗв без шкоди для здоров’я.
Серед техногенних і природних джерел радіації можна виділити такі:
Можна також зустріти сліди мародерства. У невеликих господарствах і зараз виявляються радіоактивні речі або будівельні матеріали, що зберігають сліди катастрофи.
На це питання можна дати різні відповіді, так як вирішальне значення має не тільки кількість іонізуючого випромінювання, але і тривалість його впливу на організм. Нормальна потужність природного фону становить 0,05-0,5 мкЗв/год. Це повністю безпечно для будь-якої людини. При цьому індустріалізація, функціонування АЕС і інших підприємств може підвищувати цей показник.
Смертельною дозою прийнято вважати показники, які перевищують 6-7 Зв/год. Вона викликає мутації клітин, вражає всі системи організму і призводить до незворотних наслідків.
У результаті техногенної катастрофи 26 квітня 1986 року стався в атмосферу масовий викид ізотопів урану, плутонію, йоду-131, цезію-134 і 137, а також стронцію-190. Період їх напіврозпаду становить від 8 днів до 30 років.
Згідно з розсекреченими документами і звітами, вже через 2 дні після вибуху радіоактивний фон поблизу реакторів досягав 93 600 мкЗв/год і продовжував зростати до повного усунення пожежі. Викид склав близько 380 млн кюрі, що зробило цю аварію найбільшою в історії людства.
Ця територія все ще не придатна для постійного життя, так як для повного відновлення потрібно близько 20 тисяч років. Однак вже зараз рівень радіації в Чорнобилі впав більш ніж в 10 000 разів. Зараз фон гамма-випромінювання в середньому становить 1,18-11,75 мкЗв/год (в залежності від місця замірів).
Найбільш радіоактивними залишаються Рудий ліс, який прийняв на себе основний удар, медико-санітарна частина, де зберігалися костюми ліквідаторів і власне самі енергоблоки.
